Методи розрахунку собівартості ТМЦ при їх вибутті

При вибутті товарів (продажу, списання, передачі у виробництво тощо) необхідно визначити вартість таких активів. Це дасть змогу розрахувати як собівартість реалізованих у звітному періоді товарів (продукції), так і вартість їх залишку на кінець періоду.

Методи розрахунку собівартості налаштовується для кожного рахунка обліку ТМЦ (20, 26, 28 тощо), такі як:
середньозваженої собівартості
ФІФО
ЛІФО

Методи ФІФО та ЛІФО доступні лише при веденні Партіонного обліку.

Метод середньозваженої собівартості

Полягає у діленні сумарної вартості товарних запасів на дату операції на сумарну їх кількість на дату операції.

Наприклад, зафіксовано дві закупівлі товару:
перша на суму 500 грн = 5 шт. по 100 грн
друга на суму 960 грн = 8 шт. по 120 грн
Облікова ціна 1 шт. товару розраховується як (5*100 + 8*120) / 13 = 112,31 грн.
Собівартість продажу 6 шт. буде складати 673,86 грн. (6 * 112.31 грн)

Метод ФІФО

Полягає у тому, що запаси списуються у тій послідовності, у якій вони надходили на склад, та оцінюються за собівартістю перших за часом надходження товарів.

Наприклад, зафіксовано дві закупівлі товару:
перша на суму 500 грн = 5 шт. по 100 грн
друга на суму 960 грн = 8 шт. по 120 грн
Собівартість продажу перших 6 шт. буде складати 620 грн. (5 шт по 100грн, та 1 шт по 120 грн.)

Метод ЛІФО

Це зворотний принципу FIFO, за яким першим відвантажується товар, який останнім був оприбуткований на склад.

Наприклад, зафіксовано дві закупівлі товару:
перша на суму 500 грн = 5 шт. по 100 грн
друга на суму 960 грн = 8 шт. по 120 грн
Собівартість продажу перших 6 шт. буде складати 720 грн. (6шт. по 120грн)

Оновлено: 15/03/2024